Байкове кладовище
Назва кладовища походить від прізвища генерал-майора Сергія Васильовича Байкова — героя Французько-російської війни 1812 року та Російсько-турецької війни 1828–1829 років. Частина некрополя розміщена на землях, які колись йому належали. Попри поширену думку, сам генерал похований не тут, а в Санкт-Петербурзі.
Спочатку кладовище мало назву Новостроєнське. Перші поховання на його території здійснила лютеранська громада Києва. Це було пов’язано з тим, що старе лютеранське кладовище, засноване ще у XVII столітті й розташоване в низині, постійно потерпало від підтоплень: надгробки змивало водою, а іноді навіть на поверхню виходили труни та останки, як свідчили очевидці. Через ці обставини лютерани почали переносити могили на підвищення. У 1831 році лютеранська та католицька громади офіційно отримали ділянки для поховань на високому правому березі річки Либідь. Остаточно перенесення завершилося у 1839 році, коли старий лютеранський цвинтар закрили.
Байкове кладовище, відоме також як Байковий цвинтар, — некрополь, розташований у Голосіївському районі Києва, що є пам’яткою історії та культури.
Цвинтар вирізнявся однією прогресивною особливістю для свого часу — це був перший некрополь у Києві, де дозволяли ховати людей різних конфесій і віросповідань. Відповідно до цього, його територія була поділена на окремі ділянки: лютеранську, юдейську, православну, католицьку та інші.
